Монтосьєль

1783-го брати Монгольф’є продемонстрували Людовіку XVI свій винахід — повітряну кулю. До наповненої гарячим повітрям оболонки прив’язали кошик, однак жоден із братів не ризикнув у нього залазити: ніхто не знав, як людське тіло відреагує на політ. Відтак у гондолу посадили вівцю. Куля злетіла на висоту 500 метрів і протрималася в повітрі 8 хвилин. Коли король із почтом дісталися до місця посадки, відважна повітроплавиця вже вибралася з гондоли і паслася на моріжку неподалік. Овечку нарекли Монтосьєль (із французької — та, що злітає в небо) й забрали доживати віку до королівського палацу.

Книжки, що входять до цієї серії, розповідають про важливі історичні події з погляду їхніх безпосередніх учасників — це свідчення безстрашної овечки, яка здійнялася в небо, а не розумування двох приматів, що спостерігали за нею із землі.