Чому варто прочитати «Війну» Боба Вудворда?

По-перше, Боб Вудворд — не просто іноземець, який пише про Україну, а найавторитетніший політичний журналіст сьогодення. Він оперує фактами, свідченнями очевидців, інсайдерською інформацією без домішок емоцій та припущень. Його праці мають вплив, бо насамперед змінюють ставлення людей до політиків, яких вони відстоювали або якими захоплювалися. 

Наприклад, книга «Fear: Trump in the White House» допомогла демократам 2018 року здобути більшість у Палаті представників, нижній палаті Конгресу США, вперше за вісім років. У ній журналіст розповів про дивні рішення Трампа, які саботувала його команда, намагаючись уникнути колапсу. Надмірна емоційність лідера, невігластво, непослідовність, «підліткова логіка» змусили виборців подумати двічі. Особливо, коли Трамп почав все заперечувати і назвав книжку вигадкою. 

По-друге, журналіст розповідає не тільки про російсько-українську війну, а й про конфлікт між Ізраїлем та ХАМАСом, який вплинув на ситуацію в нашій країні. Ми різко втратили медійну увагу. Ізраїль звернувся до США по військову допомогу — високоточні бомби та перехоплювачі для «Залізного купола». Відтак Америка почала перерозподіл фінансових і дипломатичних ресурсів. 

По-третє, Вудворд реконструює події, збираючи докупи офіційні заяви, кулуарні розмови, дипломатичні дзвінки, новини, натяки. Завдяки такій деталізації ми доповнюємо «картину війни» пазлами, яких бракувало. Дізнаємося, як нас сприймає західний світ, а отже, можемо на це впливати — руйнувати стереотипи, змінювати комунікацію, популяризувати свою культуру. Усвідомлюємо помилки і страхи міжнародної спільноти та власні. Помилятися не зле, але зле не робити висновків. Вчимося розглядати Україну в геополітичному контексті — як країну, яка має ворогів, союзників, ресурси тощо. 

По-четверте, Боб Вудворд — не українець і не постраждалий, а досвідчений спостерігач і розслідувач. Він фіксує зовнішнє, те, чого ми не бачимо, перебуваючи всередині ситуації: реакції союзників, напругу в Білому домі, стратегічну гру путіна, позицію Китаю, плани НАТО. Ці знання важливі, бо дозволяють нам не лише оборонятися, а й думати на кілька ходів уперед.

Події у нашій країні та світі стрімко змінюються. Тому інформація, висвітлена у цій книзі, може видаватися дещо застарілою, якщо розглядати її як новину. Однак «Війна» — це буквально документ епохи, до якого нам доведеться повертатися знову і знову, виконуючи роботу над помилками.