Чому вам треба знати бодай щось про екзопланети?

Плутон 2006 року перекваліфікували в карликову планету, й за рішенням Міжнародного астрономічного союзу виключили з пантеону планет. Руку до цього доклав Майкл Браун — американський астроном та автор книги «Як я вбив Плутон і чому це було неминуче».

Більшість екзопланет обертається навколо власної зірки, деякі — навколо кількох зірок одночасно. Уявіть, якби ми мали два або три Сонця замість одного. Позасонячних планет дуже багато, а отже, котрась із них може бути життєпридатною. У «Колапсі» Макс Кідрук описує життя поза межами Сонячної системи, тобто на екзопланеті. Тому читання книги Лізи Калтенеґґер — це ґрунтовна підготовка до продовження фантастичного циклу «Нові Темні Віки».

Тривалий час існування екзопланет було лише гіпотезою. 1992 року навколо пульсара PSR B1257+12 виявили дві екзопланети. А 1995 року — 51 Pegasi b, першу екзопланету навколо сонцеподібної зорі.

Відкриття екзопланетних об’єктів засвідчило, що Всесвіт не лише безкінечний, а й надзвичайно різноманітний. У ньому є водяні гіганти, розпечені планети, поверхня яких вкрита лавою, планети-океани, самотні мандрівники, котрі не мають зірок і вільно рухаються космосом. А на яскраво синій екзопланеті HD 189773b взагалі йдуть «скляні дощі». В її атмосфері є силікати, які за високих температур перетворюються на скляні частинки. Скажені вітри там (до 8700 км/год) розвівають їх планетою — страшенно красиве видовище (ймовірно).

Нині підтверджено понад 5800 екзопланет у 4100+ планетарних системах, які впорядковані зовсім не так, як наша Сонячна система. Якісь екзопланети розташовуються дуже далеко від зірок, навколо яких вони обертаються, а інші навпаки — дуже близько. Багато екзосистем мають екстремальні, хаотичні або ретроградні орбіти, планети «гарячі юпітери», нестабільні резонанси тощо. Досліджуючи їх, ми вчимося розуміти Всесвіт і розвиваємо власну допитливість, а для цього й існують книжки «Бородатого Тамарина».