Чи любили ви в школі всесвітню історію? Беземоційні факти, купа дат, імен та власних назв наганяли нудьгу і страх розгубити інформацію швидше, ніж закінчиться урок.
Коді Кессіді написав п’ятнадцять невеликих розповідей, вміло поєднавши історію, науку та гумор. Читаючи про Константинополь, Середньовіччя, Римську імперію, ви, можливо, вперше в житті подумаєте: «А це збіса цікаво!»
Нижче ділимося трьома цікавими фактами з книги «Вижити», яку очікуємо з друку вже наприкінці червня.
Тиранозавр не був спритним?
Що більша тварина (або людина), то більше їй потрібно м’язової й кісткової тканини, щоб стояти, рухатися та бігати. Коли вона збільшується в розмірі, маса тіла зростає швидше, ніж здатність м’язів витримувати навантаження.
Тому швидкість тиранозавра не перевищувала 19–21 км/год, бо якби він бігав скоріше, його кістки буквально б розсипалися під вагою власного тіла.
Що це означає? Якщо ви зустрінете тиранозавра, у вас є всі шанси від нього втекти — він повільно прискорюється і біжить перевальцем на коротку дистанцію.
Планета крутиться, ніби сповільнена дзиґа
Обертаючись навколо Сонця, Земля легенько погойдується, мов дзиґа, змінюючи кут нахилу осі орієнтовно кожні 40 тисяч років. Коли кут нахилу збільшується орієнтовно до 24,5°, літо у вищих широтах (північна та південна півкулі) стає спекотнішим, адже ці регіони отримують більше світла. Відтак виникає ланцюгова реакція:
тануть льодовики → теплішають океани → вивільняється «океанічний» CO₂, бо в теплій воді він гірше розчиняється → посилюється парниковий ефект.
Коли кут нахилу зменшується до ~22,1°, літо у вищих широтах прохолодніше. Льодовики тануть повільніше, а океани ефективніше поглинають CO₂, що допомагає послаблювати парниковий ефект.
Ви подумаєте: «Отже, Земля теж докладається до глобального потепління». Справді, кут нахилу її осі впливає на рівень вуглекислого газу в атмосфері, але в тисячі разів менше, ніж діяльність людей. До промислової революції викиди CO₂ були дуже низькими: 1950 року — 6 млрд тонн вуглекислого газу за рік, а вже 1990 року — 20 млрд тонн. Нині цей показник перевищує 40 млрд тонн CO₂ щороку.
Про колаген, вітамін С і упертюхів
Колаген — це основний білок, який зв’язує м’язи, тканини і шкіру. Завдяки йому наші кістки міцні, судини еластичні, тобто розширюються і звужуються, а зуби не випадають безпричинно.
Для вироблення колагену обов’язково потрібен вітамін С. Більшість тварин синтезують його самостійно, тобто щурам не треба їсти апельсини, щоб у них не було цинги і дефіциту білка.
Без вітаміну С людина може прожити шість місяців, але він міститься у досить великій кількості продуктів — від апельсинів до яблук. Тому про цингу людство не знало до початку доби Вітрил.
Перші задокументовані випадки трапилися під час експедиції Васко да Гами до Індії в 1498 році, коли захворіло багато його моряків, а тридцятеро померли. Ще тоді чоловіки помітили, що свіжі цитрусові лікують недугу. Однак протягом наступних чотирьох сотень років від неї померли 2 мільйони моряків. Лікарі не розуміли, що її спричиняє і чому «цитрусові» експерименти завжди закінчуються одужанням пацієнтів. Що є в тих апельсинах і лаймах? Звісно, вітамін С.
Лише Ґілберт Блейн, якого згодом визнають реформатором медичної служби на Королівському флоті, почав призначати морякам цитруси, чесно зізнавшись: «Поняття не маю, як це працює». До нього лікарі змушували бідолах пити кип’ячений апельсиновий сік, морську воду і навіть оцет. Ніхто не хотів видатися поверхневим чи не надто професійним. Ціна цієї впертості жахлива — 2 млн людей, яких можна було врятувати.
Якщо хочете дізнатися ще більше цікавих фактів і вижити в цьому бентежному світі за будь-яких обставин, замовляйте книгу Коді Кессіді «Вижити».
Видавництво «Бородатий Тамарин» tamarinbooks.com © 2025
Товари
Інформація
Наші контакти
Пошук на сайті