Чому саме Ніл Армстронґ першим ступив на Місяць?

Трохи згодом, у березні, медіа повідомили ім’я щасливця — Базз Олдрін, який відчайдушно прагнув цієї честі. Утім, багато хто вважав, що перший крок на Місяць має зробити командир місії, тобто Ніл Армстронґ. Його кандидатуру того ж місяця запропонував керівник відбору екіпажів НАСА Дік Слейтон. Почався довгий і болісний процес обговорення. 

Олдрін намагався довести, що саме він — ідеальний кандидат на роль легенди й національного героя.

«[Базз] одного дня завалився розлюченим страусом до мого офісу в Центрі пілотованих космічних апаратів, озброєний мапами, графіками, статистикою і прагненням довести… що саме він, пілот місячного модуля, а не Ніл Армстронґ, має першим спуститися драбиною “Аполлона 11”, — пригадує Юджин Сернан. — Базз докладав неймовірних зусиль, аби забезпечити собі місце в історії, і всюди колеги-астронавти проводжали його роздратованими поглядами та мовленими тишком-нишком образливими словами. Мені невтямки, як Ніл міг так довго терпіти всю цю маячню, перш ніж наказав Баззу облишити клеїти з себе дурня».

У своїй книзі «Magnificent Desolation, яка вийшла 40 років після місії, Олдрін писав: «У глибині душі я спочатку хотів бути першою людиною на Місяці. Але потім зрозумів, що бути другою, можливо, навіть краще — першу ніколи не залишають у спокої».

Натомість Армстронґ був спокійним і мовчазним, хоча й не планував відмовлятися від такого шансу, про що відверто сказав Олдріну під час чергової розмови. 

«Ніл, який за бажання умів бути загадковим, саме таким і був, — стверджував Олдрін. — Безперечно, це питання теж тиснуло на нього, але я гадав, що ми вже достатньо добре знали й полюбили один одного, аби обговорити все щиросердно. Спочатку Ніл ходив колами, а потім з холоднокровністю, якої я навіть помислити за ним не міг, сказав, що це рішення є справді історичним і що він не хоче відмовлятися від права вийти першим. Я був тоді здивований не тим, що він сказав (адже це мало сенс!), а тим, як саме він це зробив. Кілька днів я помовкував, намагаючись не розсваритися з Нілом. Урешті-решт, він був моїм командиром, а отже — босом».

Кріс Крафт, один із керівників місії, пояснив хід думок НАСА так: обрали Ніла, бо він не мав надмірного его, не прагнув слави, але й не сумнівався в собі. 

Двері в місячному модулі справді були ближче до Армстронґа, хоча вийти першим міг і Олдрін. Для цього астронавти мали помінятися місцями, перш ніж одягнути рюкзаки. 

Ступивши на Місяць, командир «Аполлону 11» сказав культову фразу, яка стала однією з найбільш цитованих у світі: «Це маленький крок для людини, але величезний стрибок для людства».

(Ніл Армстронґ всередині космічного модуля 20 липня 1969 року.
Джерело обох фото до статті: НАСА)

Однак оператори зв’язку записали її некоректно: «That’s one small step for man, one giant leap for mankind». Мало бути «for a man», бо «man» у цьому контексті означає людство, як і, власне, «mankind». Імовірно, артикль потонув у шумі радіозв’язку. 

Ніл Армстронґ хотів і сподівався, що історія запам’ятає його як людину, якій вистачило розуму сказати «for a man». Сьогодні НАСА відтворює фразу наступним чином: «That’s one small step for [а] man, one giant leap for mankind», хоча процес повернення артикля тривав не один рік. 

Як і передбачали командири місії, Армстронґ став дещо відлюдькуватим національним героєм, який ніколи не вимагав до себе особливого ставлення.

Про своє життя після «Аполлона 11» Армстронґ висловився так: «Я був радий робити те, що робив. І це головне». А ще, сміючись, додав: «Якби мені запропонували очолити місію на Марс, я б залюбки стрибнув на борт».

Наприкінці цього року у нашому видавництві вийде книга «Аполлон 11», у якій американський історик Нельсон Крейґ подає найвичерпнішу на сьогодні розповідь про першу подорож на Місяць. Передзамовляйте її, якщо хочете дізнатися те, що не розповість вам ані ґуґл, ані штучний інтелект.