Пн-Пт, з 09:00 до 19:00
Нещодавно ми анонсували перевидання «Мексиканських хроніки» Макса Кідрука в м’якій обкладинці. Це дебютна книжка автора, яка вийшла 2009 року, і перший пейпербек у нашому видавництві.
Чому саме пайпербек?
«Мексиканські хроніки» включили до шкільної програми з української літератури. Люди почали шукати книжку, але знайти її не можна навіть вдень із вогнем. Перші тиражі давно закінчилися, а купувати «Зорі над островом Пасхи», куди увійшли всі тревелоги, заради однієї історії, не дуже зручно.
Тому ми вирішили зробити компактний пайпербек, який без традиційної знижки коштуватиме як чотири маленькі пляшки Coca-Cola чи три хотдоги. Тобто за бажання придбати тревелог зможуть усі охочі.
В Україні пайпербеки менш поширені, ніж хардбеки. Приміром, у Нідерландах і Великій Британії протилежна ситуація — книжки в м’яких обкладинках переважають над книжками у твердих обкладинках.
Нідерланди: пайпербеки — 64 % продажів, хардбеки — 32 %, інші формати — 4 %.
Велика Британія: пайпербеки — 72 %, хардбеки — 28 %.
Книжки в м’яких палітурках доступніші, бо коштують дешевше, але при цьому не виглядають дешево. Для їхнього друку використовують якісний папір, який не просвічується, цупкий картон, функціональні клапани, еластичний PUR-клей, щоб книжка не розсипалася після разового читання.
Першим, хто наважився друкувати недорогі книжки у паперових обкладинках, був лейпцизький друкар Карл Крістоф Трауготт Таухніц. У 1809 році він перевидав серію класичних творів у м’яких палітурках. Її вважають однією з перших серій пайпербеків у Європі.
Його справу продовжив племінник. 1841-го року він започаткував серію Collection of British Authors — недорогі книжки англійською мовою в паперових обкладинках для продажу в континентальній Європі.
Однак справжнього успіху на цьому поприщі досягнув Аллен Лейн. 1934-го року, повертаючись від письменниці Агати Крісті та її чоловіка, він чекав потяг до Лондона на залізничній станції Ексетер-Сент-Дейвідс і захотів придбати щось цікаве, щоб не нудитися в дорозі. Але в кіосках вокзалу знайшов лише надзвичайно дорогі книги у твердій палітурці, глянцеві журнали та неякісні перевидання другосортних романів.
Тоді йому спала на думку ідея передрукувати найкращі художні та документальні книжки в м’яких обкладинках, щоб люди могли їх придбати, скажімо, на залізничній станції за помірну ціну.
Тож Аллейн заснував власне видавництво Penguin і 1935-го року надрукував у м’якій палітурці роман французького письменника Андре Моруа Ariel, or the Life of Shelley. Вона коштувала шість пенсів (два з половиною після переходу на десяткову систему), що дорівнювало вартості пачки сигарет, і була першою з десяти пайпербеків.
Лейн відмовився продавати книжки лише у книгарнях, перевидав твори відомих авторів, зокрема Агати Крісті, Ернеста Ґемінґвея, Дороті Сеєрс. Створив впізнавані мінімалістичні обкладинки з кольоровими смугами, простими шрифтами і милим пінгвіном, у якого неможливо не закохатися. І вже за перший рік існування Penguin продав понад три мільйони примірників пайпербеків: щоб вийти в нуль, компанія мала продати 170 тис. книжок.
У 1938 році американське видавництво Simon & Schuster, наслідуючи Penguin, надрукувало 2000 примірників роману Перл Бак The Good Earth. А 1939-го запустило Pocket Books як окрему видавничу марку книжок у м’яких палітурках. Її логотипом став кенгуру з книжкою в кишені. Книжки коштували 25 центів.
Чи будуть пайпербеки в Україні колись популярнішими за харбдеки, ми не знаємо. Але знаємо, що книжки Макса Кідрука розлітаються, як гарячі пиріжки, тож встигніть урвати свою дофамінову книжку про шлях до мрії.
Пошук на сайті