Нільс Бор — данський фізик, Ніл Армстронґ — американський астронавт.
Коли Ніл народився, Бору було майже сорок п’ять років. Він уже отримав Нобелівську премію з фізики за дослідження структури атомів, змішавши класичну й квантову фізику.
Що ж тоді їх пов’язує?
Насамперед — уважність до деталей і уміння контролювати ситуацію.
1913 року Бор надіслав Ернесту Резерфорду першу зі своїх трьох праць, щоб той її прочитав і відправив у Philosophical Magazine. Його авторитет гарантував публікацію і що не менш важливо — швидку.
Роботу вчений прочитав, але не зрозумів, як атом водню здійснює «стрибки» між енергетичними рівнями. Складність полягала в тому, що під час створення квантової моделі атома Бор порушив головний принцип класичної фізики.
Та найгірше — Резерфорд наполягав, що статтю треба скоротити, бо вона відлякає читачів, які вважатимуть, що не мають часу в усьому тому розбиратися.
«Гадаю, ви не матимете заперечень, щоб я на власний розсуд видалив матеріал, який вважатиму непотрібним у вашій статті?», — написав він молодому данцеві.
Для Бора, який міг створити чотирнадцять чернеток дослідження, обмірковуючи кожне слово, це було неприпустимо. А коли й друга версія статті не повністю вдовольнила Резерфорда, Бор приїхав до нього додому і протягом кількох днів завзято відстоював кожне речення і кожну цитату. Науковий пресинг тривав по кілька годин удень та ввечері. Пізніше Бор зізнається, що Резерфорд виявив до нього «янгольське терпіння».
1969 року Ніл Армстронґ, Базз Олдрін і Майкл Коллінз вирушили в першу подорож на Місяць. Під час посадки автоматична система навігації дала «збій», намагаючись посадити модуль «Орла» в небажаній зоні — серед кам’янистого поля біля кратера, всіяного валунами. Деякі були завбільшки з невелике авто.
Армстронґ збагнув це і перейшов на ручне управління. Апарат рухався поверхнею Місяця у п’ять разів швидше, ніж за планом. Пального залишалося на 40 секунд. Працівники Центру управління завмерли в очікуванні аварійної ситуації, дехто подумки встиг попрощатися із професією астронавта. Ніл же просто не знайшов часу повідомити, що перелітає скелясте поле. Згодом він скаже, що скористався наданим йому Богом правом не квапитись із вибором місця для посадки.
Насправді Армстронґ кілька разів його змінював. Деякі місцини здалеку мали непоганий вигляд, але після наближення ставало зрозуміло, що треба летіти далі. Його завданням було не просто посадити модуль якнайшвидше, а вижити, зберегти команду, першим ступити на Місяць і сказати ту саму фразу: «Це маленький крок для людини, але великий стрибок для людства».
Ніл Армстронґ і Нільс Бор були спокійними, врівноваженими чоловіками, які цілком зосереджувалися на своїй роботі.
Коли Резерфорд виявив у статті молодого фізика слабкі місця, той її переписав, суттєво скоротивши. Згодом Бор назве роботу Гайзенберґа «не зовсім правильною», протеже розлютиться і навідріз відмовиться дослухатися до порад наставника.
Коли НАСА обирало астронавта, який першим ступить на Місяць, Ніл не намагався довести свою винятковість, хоча ця можливість, безумовно, його приваблювала.
Борова модель атома пояснила, як електрони рухаються на дискретних орбітах, ввела поняття квантового стрибка — електрон переміщується між рівнями, випромінюючи або поглинаючи фотон. Це стало основою для спектроскопії — методу вивчення складу зірок, планет і галактик за їхнім світлом.
Також Бор заклав фундамент квантової механіки, яка пояснює поведінку матерії на мікрорівні. Квантова фізика — ключ до розуміння процесів у надрах зірок, чорних дірах і нейтронних зорях.
Якщо ви хочете осягнути Всесвіт на глибинному рівні, читайте «Квант» і «Аполлон 11». Бо фізика і космос пов’язані між собою навіть більше, ніж Бор і Армстронґ.
Фото: Галактики, зірки та пил
Джерело: НАСА
Автор: Роберт Едер
Пошук на сайті
